<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Крупки для Христа &#187; проповеди</title>
	<atom:link href="http://god-love.ru/category/propovedi/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://god-love.ru</link>
	<description>Сайт христиан г. Крупки</description>
	<lastBuildDate>Fri, 03 Feb 2012 09:08:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Страх и надежды остатка народа и молитва о спасении</title>
		<link>http://god-love.ru/1258</link>
		<comments>http://god-love.ru/1258#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 Dec 2011 08:19:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[г. Крупки]]></category>
		<category><![CDATA[Николай Боричевский]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=1258</guid>
		<description><![CDATA[Вступление: Живя с родителями, детям свойственно часто принимать прощение и покрытие разных их недостатков. Со временем такие люди подобным образом понимают да и ведут себя по отношению к Богу: Бог все покроет, простит, не заметит. Ничего страшного не должно произойти со мною. Как в этой земной жизни мы протестуем родителям, так пытаемся делать и против [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F1258"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F1258&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/12/P3150313.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-1259" title="P3150313" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/12/P3150313-300x211.jpg" alt="" width="300" height="211" /></a></p>
<p><em>Вступление:</em> Живя с родителями, детям свойственно часто принимать прощение и покрытие разных их недостатков. Со временем такие люди подобным образом понимают да и ведут себя по отношению к Богу: Бог все покроет, простит, не заметит. Ничего страшного не должно произойти со мною. Как в этой земной жизни мы протестуем родителям, так пытаемся делать и против Бога. Есть то, что здесь на земле проходит, но никогда не может пройти у Бога.<span id="more-1258"></span></p>
<blockquote><p> Ис.64,1. О, если бы Ты расторг небеса и сошел! горы растаяли бы от лица Твоего.</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong>Как мало, а то и вообще мы не задумываемся над тем, а если бы Господь сегодня пришел к нам – что было бы? Слово говорит, что горы растаяли бы от лица Его, а что с нами было бы? Иногда приходят какие-то трудности и мы рассуждаем: «Как Вечный Бог, которому я служу, мог допустить это?» Мы не думаем и не говорим: «Слава Богу, что хоть так произошло».</p>
<p>Мы привыкли думать как всегда при жизни: «Почему со мной так поступили?» Ищем в себе оправдание своей праведностью. Мы ожидаем такой реакции от Бога, как от своих родителей. Они могут иногда потакать нашим неправильным поступкам. И сделать вид, как будто не видят, а потом говорят: «Мы не хотели накалять обстановку, мы не хотели обидеть вас».</p>
<p>Бог никогда не будет потакать нашим проблемам. Он никогда не скажет: «Я боялся, чтобы ты не обиделся». Он скажет тебе прямо и не будет ходить вокруг да около, чтобы Николай, мой мальчик, не обиделся. Он – Святой, и Его святость всегда с Ним. Скажи: «Аминь, аминь».</p>
<p>Мы продолжаем вести себя, как будто нам должен Бог. И всю нашу жизнь Он должен нести нас на руках. Друг мой, это самая большая и глупая ошибка. Он никогда не будет делать это ради твоих прихотей. Вот почему мы способны делать глупости и грехи. Всякий, кто надеется на Господа, никогда не будет оставлен Господом. Его дни все будут под защитой Божьих крыл.</p>
<blockquote><p>Ис.64,4. Ибо от века не слыхали, не внимали ухом, и не никакой глаз не видал другого бога, кроме Тебя, который столько сделал бы для надеющихся на Него.</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong>Иногда к нам приходит такое состояние неуверенности. Оно способно что-то изменить в нас, не в лучшую сторону. Приходит, когда теряем близость с Иисусом. Иногда видим расстояние с Ним и не предпринимаем никаких решений, как будто испытываем Его. Вот если Он испытает, это будет точно не в нашу пользу. Я верю тому, что самый лучший Отец, вообще когда-либо существовавший на земле – это наш Господь.</p>
<blockquote><p>Ис .64,5. Ты милостью встречал радующегося и делающего правду, поминающего Тебя на путях Твоих.</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong>Иногда к человеку приходит такое чувство, что Бог во мне нуждается. И если меня не будет, то Бог ничего не сможет сделать. Это одно из самых больших заблуждений человека.</p>
<blockquote><p>Ис. 64,6. Все мы сделались – как нечистый, и вся наша праведность как запачканная одежда; и все мы поблекли, как лист, и беззакония наши, как ветер, уносят нас.</p></blockquote>
<p>Что делать тогда? Нужно срочно предпринимать необходимые меры к себе. Нужно принять именно то, что Бог предлагает и говорит. Прими именно то, что Он предлагает и говорит о тебе.</p>
<blockquote><p>Ис. 65,1-2. Я открылся не вопрошавшим обо Мне; Меня нашли не искавшие Меня: вот Я! Вот Я!</p></blockquote>
<p>А) Если присутствует страх в твоей жизни, есть сомнение в том, что спасен или прощен, срочно прими слово покаяния и проси о милости Его к тебе.</p>
<p>Б) Попроси, пусть Он даст надежду и уверенность, что ты – Его дитя.</p>
<p>В) Начни заново свой путь за Господом с чистой странички и старайся ее содержать в чистоте, заполняя ее благословенными делами. Не забывай – Бог не человек, чтобы Ему изменяться ради наших капризов.</p>
<p>Г) Помни, что Он никогда не будет прогибаться под наш устав.</p>
<p>Д) Реши в себе беспрекословно выполнять то, что Он предложит тебе.</p>
<p>1. Увидишь то, что никогда не видел и не переживал в себе.</p>
<p>2. Придут колоссальные перемены в твоей жизни.</p>
<p>3. Способность видеть результат Божьих действий не только в себе, но и вокруг себя.</p>
<blockquote><p>Ис. 65,24. И будет, прежде нежели они воззовут, – Я отвечу; они еще будут говорить, и Я уже услышу.</p></blockquote>
<p><em>18.12.2011 г.</em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/1258/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«За кем идешь?»</title>
		<link>http://god-love.ru/1241</link>
		<comments>http://god-love.ru/1241#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Dec 2011 07:14:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[г. Крупки]]></category>
		<category><![CDATA[Николай Боричевский]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=1241</guid>
		<description><![CDATA[Ис.60.1-2 1. «Восстань, светись, Иерусалим, ибо пришел свет твой, и слава Господня взошла над тобой. 2. Ибо вот, тьма покроет землю, и мрак – народы; а над тобою воссияет Господь, и слава Его явится над тобою.»   Есть в жизни что-то самое главное, и порою миллионы людей это главное не видят. Происходит в жизни так, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F1241"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F1241&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<blockquote><p>Ис.60.1-2</p>
<p>1. «Восстань, светись, Иерусалим, ибо пришел свет твой, и слава Господня взошла над тобой.</p>
<p>2. Ибо вот, тьма покроет землю, и мрак – народы; а над тобою воссияет Господь, и слава Его явится над тобою.»</p></blockquote>
<p><strong><em> <a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/12/%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%8B24.02.08-119.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1242" title="для анкеты24.02.08 119" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/12/%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D1%8B24.02.08-119.jpg" alt="" width="490" height="368" /></a></em></strong><span id="more-1241"></span><br />
Есть в жизни что-то самое главное, и порою миллионы людей это главное не видят.</p>
<p>Происходит в жизни так, что есть все, но нету ни радости, ни покоя, и мрак лежит на душе их.</p>
<p>Порой что-то заставляет нас мыслить: <span style="text-decoration: underline;">«Ч<em>ьи мы дети?»</em></span></p>
<p>Найди место, где ты сможешь слышать Господа и сосредоточься на том, чтобы принять все, что тебе Он скажет. Прими и стань слушать Иисуса, сделай все, чтобы ты чувствовал и был уверен, что ты – Его дитя. Беги к Нему, простирая руки, как малое дитя и будь уверен в том, что Он тебя при опасности поймает и не даст тебе пораниться. Ты попадешь прямо в руки Христа.</p>
<p>И потом ты просто наслаждаешься Его любовью к тебе, миром и заботой.</p>
<p>Так чье ты дитя? Вы – дети Царя царей и Господа господствующих.</p>
<p>Вы – дети Господа.</p>
<p>Диавол всегда не желает, чтобы ты чувствовал к себе любовь Господа, дыхание Отца.</p>
<p>Он дышит и с его пасти исходит смрад и вечная смерть с осуждением.</p>
<p>Чтобы никогда человек так не понял и не определился в жизни, куда он идет и кому принадлежит. Он желает, чтобы ты видел себя и носил чувство бродяги, бездомного и отчужденного человека.</p>
<p>Всегда пытался и пытается выключить Божий свет в тебе. Чтобы чудилась тебе и мерещилась</p>
<p>всякая ерунда, а потом ты говоришь: «Может это от Бога?» Никогда не имел уверенности. И всегда петлял по  этому земному пути, продолжая питаться рожками.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>Ис.60:1. «Ибо пришел свет твой, и слава Господня взошла над тобою».</p>
<p>Ис.60:2. Ибо вот, тьма покроет землю, и мрак – народы; а над тобою воссияет Господь, и слава Его явится над тобою».</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>Когда восходит Свет нашего Господа над нами, тогда пора проявить действие.</p>
<p>Противостояние: заяви о себе, противостань диаволу. Поборись за свою дальнейшую свободу.</p>
<p>Не позволяй, чтобы тебя топтали в грязи демоны.</p>
<p>Начни войну, не будь как все, может так и надо.</p>
<p>Выйди на духовную брань и кричи, что есть сил о спасении, которое тебе подарил Господь Иисус Христос.  Исполнись силою Духа Святого.</p>
<p>Не отдавай свои межи, которые провел Господь, и они отмечены кровью Христа.</p>
<p>Не отдавайте своих детей, отцов и матерей, мужей и жен, друзей на вечную смерть и растерзание этим падальщикам, демонам.</p>
<p>Может они уже немного порвали на клочья кого-то из них, все ровно имей веру Божью на исцеление – и Он поддержит тебя. Господь сделает следующее: исцелит твою боль и страдание.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>Ис.60:17. «И поставлю правителями твоими мир и надзирателями твоими – правду».</p>
<p>18ст. «Не слышно будет более насилия в земле твоей, опустошения и разорения – в пределах твоих».</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>Мы привыкли все оценивать по видимым факторам. Потому что для нас главное – физический мир, все то, что осязаемо. Но нечто больше есть этого мира.</p>
<p>И когда мы решились и начали свой путь, тогда Он начинает делать прямо сейчас. И вот слово, которое Он говорит тебе.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>19ст. «Но Господь будет тебе вечным светом, и Бог твой славою твоею».</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>Что вокруг произойдет? Что ты должен делать?</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>21ст. «И народ твой весь будет праведный, на веки наследует землю».</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>В народе этом произойдет утверждение и никогда никто не сможет усомнить его.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>«Отрасль насаждения Моего, дело рук Моих, к прославлению Моему».</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>Поклонение, прославление, наслаждение жизнью дарованной Иисусом.</p>
<p>Возьми меч (Божье Слово) и носи с собой всегда и иди, иди, иди вперед.</p>
<p>Говори другим и призови придти к Иисусу для спасения, которое Отец дал нам через Иисуса Христа.</p>
<p>И он будет совершать чудеса в твоей стране, в твоем народе.</p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote><p>22ст. «От малого произойдет тысяча, и от самого слабого – сильный народ.</p>
<p>Я, Господь, ускорю совершить это в свое время.»</p></blockquote>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p>Аминь.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>11.12.2011          Церковь &laquo;Благодать Иисуса&raquo; г.Крупки</em></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/1241/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Пасха – Христос заклан за нас</title>
		<link>http://god-love.ru/846</link>
		<comments>http://god-love.ru/846#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 30 Apr 2011 09:39:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[Крупки]]></category>
		<category><![CDATA[Пасха]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=846</guid>
		<description><![CDATA[(Конспект проповеди в Церкви ХВЕ г.Крупки «Благодать Иисуса».) Христос воскрес! Воистину воскрес! Ев. Матфея 27;28. Чтобы совершить пасху, Сыну Божьему пришлось умереть на кресте, претерпеть страдания и насмешки. Зачем все это надо было? Диавол и ангелы его стали противиться Богу и были свергнуты на землю. Библия говорит, что это треть ангелов. Часть их в связанном [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F846"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F846&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/04/P3150313.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-847" title="P3150313" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/04/P3150313-300x211.jpg" alt="" width="300" height="211" /></a></p>
<p><span style="font-size: small;">(Конспект проповеди в Церкви ХВЕ г.Крупки «Благодать Иисуса».)</span></p>
<blockquote><p><span style="font-size: small;">Христос воскрес! Воистину воскрес!</span></p></blockquote>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Ев. Матфея 27;28. </strong>Чтобы совершить пасху, Сыну Божьему пришлось умереть на кресте, претерпеть страдания и насмешки.</span></p>
<p><span style="font-size: small;">Зачем все это надо было?<span id="more-846"></span> </span></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>Диавол и ангелы его стали противиться Богу и были свергнуты на землю. Библия говорит, что это треть ангелов. Часть их в связанном состоянии находится в аду </em><em><strong>2 Петра 2, 4; Иуд. 6; </strong></em><em>остальные же свободны, осуществляют волю сатаны на земле.</em></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Пасха</strong> (греч. Пасха) была весенним праздником, связанным с историческим событием – выходом Израиля из Египта. Распятие Христа произошло в день «подготовки к Пасхе» <strong>Иоан.19,14;</strong> Он – « Пасха наша…. заклан за нас» <strong>1Кор. 5,7.</strong></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Земная жизнь – это лишь начало человеческого бытия.</strong></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Воскресение Иисуса – это окончательная победа над смертью, над всем смертным и временным.</strong></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Воскресение Иисуса – это победа над противником Бога и людей, сатаной и его помощниками. </strong></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Воскресение Иисуса – это свет, который пришел в твою жизнь и изменил тебя, это событие, которое вселяет каждый день в твое сердце веру, и ты возрастаешь. </strong></span></p>
<p><span style="font-size: small;">Господь заповедал, чтобы рассказывали о том, как Мария помазала ноги Иисуса, где бы ни проповедовали Евангелие. Это потому, что она больше чем кто-либо другой является примером преданности, открытости и посвященности, которая должна быть у всех последователей Христа. </span></p>
<p><span style="font-size: small;">Христианская вера – это больше, чем просто какие-то дела для Иисуса. Это, прежде всего, твое личное общение и взаимоотношения с Иисусом.</span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Матф</strong>.<strong>27,26. </strong>Бичевание Иисуса, его страдания были жестоки и невыносимы. Очень многие не могли выдержать пыток. Связав руки и привязав Иисуса к столбу, Его били палкой с кожаными полосами, на конце которых были металлические или костяные наконечники. Плевали Ему в лицо тысячами плевков.</span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Матф.27,28-29.</strong> Солдаты окружили Его, надели красный плащ, дали трость, надели Ему на голову терновый венок. Смеялись над Ним и били Его по лицу и по голове, еще больше вонзая терновник в Его голову. Потом повели на Голгофу, взвалив на плечи Его огромный крест, который Он не смог нести по причине того, что был обессилен. Затем распяли Его, гвозди прошли сквозь руки и вошли глубоко в дерево. Вытянув Ему ноги, пробили обе ступни одним большим гвоздем. Злословили Его. Когда Иисус возгласил «совершилось!», в это время тяжесть всех грехов и проклятий легли на Него. «Отче, в руки Твои предаю дух Мой» – завеса в храме разорвалась надвое. Занавес, разделявший святое святых, закрывал путь в присутствие Бога. Во время смерти Христа этот занавес был открыт всему Божьему народу.</span></p>
<p><span style="font-size: small;">Теперь ты можешь быть прощенным: «Иди и впредь не греши».</span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Матф.27,52. Многие тела усопших святых воскресли.</strong> Это даёт <strong>гарантию на воскресение Его народа</strong> при втором пришествии Христа<strong>.</strong> Его воскресение – это победа над смертью.</span></p>
<p><span style="font-size: small;"><strong>Матф.28,6. Он воскрес.</strong> Воскресение Иисуса – одна из центральных истин Евангелия</span></p>
<p><span style="font-size: small;">В чем важность воскресения Христа для тех, кто верит в Него?</span></p>
<ol>
<li><span style="font-size: small;">Доказывает, 	что Он – Сын Божий. <strong>Иоан.10,17-18.</strong></span></li>
<li><span style="font-size: small;">Это гарантирует 	действенность Его искупительной смерти. 	<strong>Рим. 6,4.</strong></span></li>
<li><span style="font-size: small;">Подтверждает 	истинность Писания. <strong>Пс.15,10.</strong></span></li>
<li><span style="font-size: small;">Это 	доказательство будущего суда над 	нечестивыми. <strong>Деян.17,30-31.</strong></span></li>
<li><span style="font-size: small;">Дал Святого 	Духа и духовную жизнь Своему народу. 	<strong>Иоан.20,22; 1 Кор. 15,45;</strong> а также основание 	Его небесного служения ходатайства за 	каждого верующего <strong>Евр.7,23-28.</strong></span></li>
<li><span style="font-size: small;">Заверяет 	верующего в ЕГО БУДУЩЕМ НАСЛЕДИИ. <strong>1 	Пет. 1,3-4.</strong></span></li>
</ol>
<p><span style="font-size: small;">Очень важно заметить несколько моментов. Когда придет Господь, тогда тем, кто верил в Него, не надо будет бояться. Боится тот, кто жил и грешил и не посвятил свою жизнь Ему.</span></p>
<p><span style="font-size: small;">Еще обратимся к некоторым местам Священного Писания<strong>. 1 Кор. 15,17.</strong> Некоторые отрицали физическое, телесное воскресение Христа. <strong>1Кор.15, 12.</strong> Тогда нет и не может быть прощения и освобождения от грехов.</span></p>
<p><span style="font-size: small;">Очень часто люди говорят, что верят в Господа, но когда начинаешь говорить о воскресении Христа, тогда все становится понятно. Это говорит о возможности невозрожденного сердца человека. Самая важная и неотъемлемая истина в том, чтобы переживая присутствие Господа в своем сердце, иметь уверенность в воскресении. </span></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>1. Возможно кто-то подумает: ну как же, я-то каялся. Необходимо искренно придти к Иисусу, чтобы пришла вера в ваше сердце.</em></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>2. Возможно, человек очень мало вникает в Писание. Слово есть истина, которая сделает вас свободными и приведет вас к пониманию. Поэтому Слово вселяет веру в то, что совершил Христос.</em></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>Что есть воскресение мертвых.</em></span></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>Хочу обратить внимание на то, что нужно не просто читать, но вникать, размышлять над прочитанным, что говорит это место Священного Писания вам лично.</em></span></p>
<p><span style="font-size: small;">Да живет в вашем сердце Господь Воскресший и Вновь Грядущий. Да придет вера, прощение грехов, через ваше познание, принятие Иисуса Христа как личного спасителя.</span></p>
<blockquote><p><span style="font-size: small;">Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!</span></p>
<p><span style="font-size: small;">ВОИСТИНУ ВОСКРЕС!</span></p></blockquote>
<p><span style="font-size: small;"><em>24.04. 2011г.</em></span></p>
<p><em> </em></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>старший пастор региона</em></span></p>
<p><em> </em></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>Церкви  «Благодать Иисуса»</em></span></p>
<p><em> </em></p>
<p><span style="font-size: small;"><em>Н.И. Боричевский</em></span></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/846/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Аб веры</title>
		<link>http://god-love.ru/762</link>
		<comments>http://god-love.ru/762#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Mar 2011 17:01:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[вера]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=762</guid>
		<description><![CDATA[(Канспект пропаведзі ад 28.01.2011 у Царкве ХВЕ г.Крупкі “Мілата Ісуса”.) Па прыкладзе апостала Юды вырашыў і я прысвяціць гэтую пропаведзь «веры, адзін раз перададзенай святым» (Юды 1:3). Звернемся ж да ўрыўка са Святога Пісання, які адкрывае нам важныя моманты гэтага фундаментальнага паняцця ў жыцці хрысціяніна. Калі ж увайшоў Ісус у Капернаум, падышоў да Яго сотнік [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F762"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F762&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p><em>(Канспект пропаведзі ад 28.01.2011 у Царкве ХВЕ <a href="http://god-love.ru/">г.Крупкі</a> “Мілата Ісуса”.)</em></p>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/03/IMG_9553-Капiраваць.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-763" title="IMG_9553 Капiраваць" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/03/IMG_9553-Капiраваць.jpg" alt="" width="300" height="376" /></a></p>
<p>Па прыкладзе апостала Юды вырашыў і я прысвяціць гэтую пропаведзь «веры, адзін раз перададзенай святым» (Юды 1:3).</p>
<p>Звернемся ж да ўрыўка са Святога Пісання, які адкрывае нам важныя моманты гэтага фундаментальнага паняцця ў жыцці хрысціяніна.</p>
<blockquote><p>Калі ж увайшоў Ісус у Капернаум, падышоў да Яго сотнік і папрасіў у Яго: Госпадзе! слуга мой ляжыць дома ў паралічы і моцна пакутуе. Ісус кажа яму: Я прыйду і ацалю яго. А сотнік сказаў Яму ў адказ: Госпадзе! я не варты, каб Ты ўвайшоў пад мой дах; але скажы толькі слова, і выздаравее слуга мой; бо і я чалавек падуладны; і маючы ў сябе ў падначаленні вояў, кажу аднаму: «ідзі», і прыходзіць; і слузе майму: «зрабі тое», і робіць. Пачуўшы гэта, Ісус здзівіўся і сказаў тым, што ішлі за Ім: праўду кажу вам: і ў Ізраілі не знайшоў Я такое веры. Кажу ж вам, што многія з усходу і з захаду прыйдуць і ўзлягуць з Абрагамам, Ісаакам і Якавам у Царстве Нябесным; а сыны царства будуць выкінуты ў цемру вонкавую, там будзе плач і скрыгат зубоў. І сказаў Ісус сотніку: ідзі, і, як ты вераваў, хай будзе табе. І выздаравеў слуга ягоны ў тую ж гадзіну (Мцв. 8:5-13).</p></blockquote>
<p><span id="more-762"></span><br />
Цэнтральны момант гэтага ўрыўка – вера сотніка, язычніка, якая здзівіла Госпада, і якую Ён паставіў у прыклад «веруючым». Заўважым, што ў Евангеллях толькі два разы Гасподзь выказваў здзіўленне – веры сотніка і нявер&#8217;ю жыхароў Назарэта.</p>
<p>Што ж дзіўнага ў гэтай веры? Па-першае, гэта вера «няверуючага». Па-другое, сотнік сказаў: «&#8230;скажы толькі слова, і выздаравее слуга мой». Калі разглядаць служэнне Госпада храналагічна, мы не знаходзім у Евангеллях прыкладаў да гэтага, каб Ісус ацаляў кагосьці словам. Іншымі словамі – у сотніка не было прыкладаў для сваёй веры. Але ТАКАЯ вера ў яго была. Узнікае пытанне: адкуль у яго ТАКАЯ вера? Адказ на гэта пытанне мы можам знайсці ў словах самога сотніка, якія папярэднічалі вызнанню яго веры: Госпадзе! я не варты, каб Ты ўвайшоў пад мой дах. Гэта ўрок для ўсіх нас: веры папярэднічае ціхмянасць, а вялікай веры – вялікая ціхмянасць. Не будзе ціхмянасці – не будзе веры.<br />
Што яшчэ звяртае ўвагу – гэта міласэрнасць гэтага цудоўнага чалавека да свайго слугі, улічваючы тое, як у часы Рымскай імперыі ставіліся да слуг.</p>
<p>Адказ Госпада быў не менш выдатны: як ты вераваў, хай будзе табе. Што гэта азначае? Так, што сотнік атрымаў тое, што прасіў. Але не толькі! Ён атрымаў ТАК, ЯК ПРАСІЎ: Гасподзь ацаліў словам. О, вялікая мудрасць Божая!</p>
<p>На што яшчэ хацелася б звярнуць увагу ў гэтым урыўку, на словы Хрыста «праўду кажу вам». Зразумела, яны не азначаюць, што Гасподзь не заўсёды гаварыў праўду. Гэтымі словамі, дарэчы не толькі ў гэтым урыўку, Ён хацеў звярнуць нашу ўвагу на тыя Яго словы, якія мы маглі б палічыць малаважнымі ці перабольшваннем, красным слоўцам.</p>
<p>Працуючы на будоўлі, мы з братамі займаемся зараз металапрофілем. У рабоце з ім важна выкарыстоўваць адзін інструмент, які па-руску называецца «уровень», а па-беларуску «грунтвага». Ты вымерваеш ім адну плоскасць – бачыш, што ўсё ў норме. Але правяраеш другую плоскасць – і там не ўсё ў норме. Такім чынам і Бог прананоўвае нам праверыць нашу веру Сваім інструментам – Словам Божым. Так, для апраўдання чалавека Богу ад яго  патрэбна толькі вера. Але якая вера? Гасподзь Ісус сказаў: «Майце веру Божую» (Мк. 11:23). Каб упэўніцца, ці Божая ў табе вера, Бог прапаноўвае чалавеку праверыць яе з розных плоскасцяў. Пра адну з такіх плоскасцяў мы з вамі разважалі ў адной з мінулых пропаведзяў:</p>
<blockquote><p>І сказаў: праўду кажу вам, калі не навернецеся і не будзеце, як дзеці, не ўвойдзіце ў Царства Нябеснае (Мцв. 18:3).</p></blockquote>
<p>Сёння я хацеў бы звярнуць увагу на іншую «плоскасць»:</p>
<blockquote><p>Не думайце, што Я прыйшоў парушыць закон, альбо прарокаў: не парушыць прыйшоў Я, а здзейсніць. Бо праўду кажу вам: пакуль не мінецца неба і зямля, ані ёта адна, ані рыска адзіная не мінецца з закону, пакуль не збудзецца ўсё. Дык вось, хто парушыць адну з запаведзяў гэтых найменшых і навучыць гэтак людзей, той найменшым назавецца ў Царстве Нябесным; а хто выканае і навучыць, той вялікім назавецца ў Царстве Нябесным. Бо, кажу вам, калі праведнасць ваша не пераважыць праведнасці кніжнікаў і фарысеяў, дык не ўвойдзіце вы ў Царства Нябеснае (Мцв. 5:17-20).</p></blockquote>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/03/IMG_9557-Капiраваць.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-764" title="IMG_9557 Капiраваць" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2011/03/IMG_9557-Капiраваць.jpg" alt="" width="250" height="369" /></a></p>
<p>Як бачым, Гасподзь адкрывае нам, што для збаўлення адной «веры» недастаткова. Неабходна яшчэ, каб праведнасць (па законе) веруючага чалавека пераўзышла праведнасць людзей, якія называюцца Божымі, але Бога не ведаюць; ці «праведнасць» няверуючых.</p>
<p>Гэты ўрывак асабліва важны для прапаведнікаў Слова Божага: недастаткова навучыць, неабходна «выканаць і навучыць». Трэба, каб наша жыццё не адставала ад нашых пропаведзяў, а лепей – апераджала іх.</p>
<p>У заканчэнне хацелася б звярнуць на яшчэ адзін момант, які тычыцца веры. Часам у служыцеляў Божых ёсць меркаванне: усё, што так ці інакш садзейнічае веры ў Бога – добра. Але гісторыя паказвае, што гэта не так. У першая стагоддзі існавання Царквы было шмат пакутнікаў веры. З часам іх сталі асаблівым чынам ушаноўваць. Спачатку асобныя выдатныя служыцелі Божыя, якіх потым назвалі «бацькі Царквы», не вельмі гэта ўхвалялі. Але потым, паддаўшыся энтузіязму мас, яны сваім аўтарытэтам гэта зацвердзілі: так ці інакш гэта ж садзейнічала веры людзей у Бога. Да чаго гэта з цягам часу прывяло, мы ўсе ведаем: малітвы да святых і Марыі.</p>
<p>У Слове Божым ёсць адзін урывак, які добра гэта ілюструе:</p>
<blockquote><p>На трэцім годзе Асіі, сына Ілы, цара Ізраільскага, зацараваў Эзэкія, сын Ахаза, цара Юдэйскага: дваццаць пяць гадоў было яму, калі зацараваў, і дваццаць дзевяць гадоў валадарыў у Ерусаліме; імя маці ягонай Аві, дачка Захара. І рабіў ён заўгоднае ў вачах Гасподніх ва ўсім так, як рабіў Давід, бацька ягоны; ён адмяніў вышыні, вычек дуброву і знішчыў меднага змея, якога зрабіў Майсей, бо ад самых тых дзён сыны Ізраілевыя кадзілі яму і называлі яго Нэхуштан (4 Цар. 18:1-4).</p></blockquote>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/762/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Не ўпусці Ісуса</title>
		<link>http://god-love.ru/584</link>
		<comments>http://god-love.ru/584#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Dec 2010 06:10:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[г. Крупки]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=584</guid>
		<description><![CDATA[(Канспект пропаведзі ад 26.12.2010 у Царкве ХВЕ г.Крупкі “Мілата Ісуса”.) Усе мы ў жыцці нешта ўпускалі: магчымасць, людзей, нейкую рэч. Ну каму з нас, скажыце, не прыходзілася сутыкацца з такой сітуацыяй: падыходзіш да прылаўка і бачыш як раз тую рэч, якую хацеў купіць. Стаіш, разважаеш: “Пайду, напэўна, яшчэ пахаджу, можа знайду гэтую рэч за меншую [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F584"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F584&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>(Канспект пропаведзі ад 26.12.2010 у Царкве ХВЕ <a href="http://god-love.ru">г.Крупкі</a> “Мілата Ісуса”.)</p>
<p>Усе мы ў жыцці нешта ўпускалі: магчымасць, людзей, нейкую рэч. Ну каму з нас, скажыце, не прыходзілася сутыкацца з такой сітуацыяй: падыходзіш да прылаўка і бачыш як раз тую рэч, якую хацеў купіць. Стаіш, разважаеш: “Пайду, напэўна, яшчэ пахаджу, можа знайду гэтую рэч за меншую цану”. Ходзіш, блукаеш, нідзе больш яе не знаходзіш, пакуль нарэшце не прымаеш рашэння вярнуцца туды, дзе быў першы раз. Але там цябе чакае расчараванне.</p>
<p>– Выбачайце, але яе ўжо купілі, – кажа прадаўшчыца.</p>
<p>– А больш няма? – пытаешся ты.</p>
<p>– Не.</p>
<p>І вось ужо пачынаеш раздражняцца на самога сябе: “Ну чаму я яе тады не купіў?!”</p>
<p>Але, дарагія, мы можам у жыцці ўпускаць намнога больш важнае, чым тое, пра што гаварылася вышэй. Давайце звернемся да Слова Божага.</p>
<blockquote><p>Ідучы ў Ерусалім, Ён праходзіў паміж Самарыяй і Галілеяю. І калі ўваходзіў Ён у адно селішча, сустрэлі Яго дзесяць чалавек пракажоных, якія спыніліся зводдаль, і моцным голасам казалі: Ісусе Настаўнік, памілуй нас. Убачыўшы іх, Ён сказаў ім: ідзеце, пакажэцеся святарам. І пакуль яны ішлі, ачысціліся. А адзін з іх, бачачы, што ацалёны, вярнуўся, моцным голасам услаўляючы Бога, і ўпаў ніцма да ног Ягоных, дзякуючы Яму; і гэты быў Самаранін. Тады Ісус сказаў: ці не дзесяць ачысціліся? дзе ж дзевяць? як яны не вярнуліся ўзнесці славу Богу, апрача гэтага іншапляменца? І сказаў яму: устань, ідзі; вера твая ўратавала цябе (Лк.17:11-19)</p></blockquote>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/12/lepra.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-585" title="lepra" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/12/lepra.jpg" alt="" width="454" height="514" /></a><br />
<span id="more-584"></span><br />
Што адкрывае нам гэты ўрывак? Ён адкрывае нам сённяшнюю сітуацыю. Як шмат людзей сёння стаяць “зводдаль” ад Ісуса і крычаць яму аб сваіх праблемах, не ведаючы Яго. Што азначаў іх зварот “Ісусе Настаўнік”. На самой справе ён азначаў “Ісусе настаўнік”, г.зн. адзін з настаўнікаў. Некаторыя ўважалі Яго за прарока, для сляпога Варцімея Ён быў “сын Давідаў” (месіянскі тытул). Але для гэтых пракажоных Ён не быў нават прарокам. Яны бачылі ў Ім аднаго з настаўнікаў, Які робіць цуды і, магчыма, дапаможа ім.</p>
<p>І вось гэтыя людзі атрымалі вырашэнне сваёй праблемы. Усе дзесяць. І Ісус ім стаў не патрэбны. За выключэннем аднаго. Што азначаюць словы Госпада “…вера твая ўратавала цябе”? Яны азначаюць, што гэты чалавек атрымаў не толькі ацаленне, як і астатнія дзевяць, але і збаўленне.</p>
<p>Як шмат людзей трымаюць ў цэрквах іх праблемы. Калі б не іх праблемы, Ісус ім быў бы не патрэбны. І атрымліваючы з цягам часу вырашэнне сваёй праблемы, яны ўпускаюць самае галоўнае – Ісуса.</p>
<p>Разважаючы над сваім жыццем, я задумваўся над пытаннем: “Што мяне засцеражэ ад адпадзення?” І прышоў да высновы: толькі адно – любоў да Ісуса. Мы так да канца і не ўразумелі глыбіні гэтай запаведзі Божай:</p>
<blockquote><p>Палюбі Госпада Бога твайго ўсім сэрцам тваім, і ўсёю душою тваёю, і ўсім разуменнем тваім” (Мцв.22:37)</p></blockquote>
<p>Упускаць Ісуса мы можам і тады, калі канцэнтруемся на другарадным, а пакідаем па-за ўвагай галоўнае. Для гэтага я хацеў бы прывесці прыклад з покрывамі для жанчын у царкве.</p>
<p>Я ў адной з ранейшых пропаведзяў закранаў гэта пытанне. У наступную нядзелю я заўважыў, што асобныя сёстры назіраюць, як я прарэагую на іх рэакцыю на маю пропаведзь. Хачу заўважыць, што я імкнуся не зважаць на рэакцыю слухачоў. Мяне хвалюе галоўным чынам, ці скажу я тыя словы, якія Гасподзь паслаў мяне сказаць. Бывалі выпадкі, калі я не гаварыў. І вось гэта мяне вельмі засмучала. Але вернемся да покрываў.</p>
<p>Адзін пастар расказваў, як ён у Пецярбургу зайшоў у праваслаўны храм. У гэты храм зайшла адна жанчына ў дублёнцы. Але пад дублёнкай у яе нічога не было. Аднак, увайшоўшы, накінула капюшон на галаву. Яе паводзіны даюць права сцвярджаць пра адсутнасць у яе разумення таго, што яна зрабіла. Яна зрабіла “як усе”.</p>
<p>Чаму ў нашых цэрквах не хрысцяць немаўлят? Правільна, таму што ў іх адсутнічае разуменне. Такім чынам усё, што робіцца ў царкве без разумення ператвараецца ў рэлігію, у нешта мёртвае. Таму калі жанчына ў царкве знаходзіцца ў галаўным уборы таму, што без яго галаве халодна, ці таму, што ён пасуе да яе касцюма, ці таму, што так усе робяць, – гэта не азначае, што яна пакрывае галаву. Таму першае ўмова – разуменне.</p>
<p>Што азначае пакрыццё галавы? Звернемся да Слова Божага.</p>
<blockquote><p>Таму жанчына і павінна мець на галаве сваёй знак улады, дзеля анёлаў (1Кар.11:10)</p></blockquote>
<p>Першае слова, на якое я хачу звярнуць увагу, – “улады”. Што за ўлада? Улада мужа над жонкай, мужчыны над жанчынай.</p>
<p>Другое слова – “знак”. Праціўнікі таго, каб жанчына пакрывала галаву, кажуць, што сапраўднае пакрыццё тое, якое было ў тыя часы – з галавы да ног. Аднак, давайце звернемся да гісторыі, калі Бог вырашыў вывесці свой народ з Егіпта:</p>
<blockquote><p>І вазьмеце пучок ізопу, і абмачэце ў кроў, якая ў посудзе, і памажце папярэчыну і абодва вушакі дзвярэй крывёю, якая ў посудзе… (Вых.12.22)</p></blockquote>
<p>Скажыце: калі адны памазалі і зрабілі крыжык 10х10см, а нехта 1х1м – ёсць для Бога розніца? Не, таму што Богу патрэбны быў знак. Так і з покрывам для жанчын.</p>
<p>І, нарэшце, трэцяе – дзеля анёлаў. Для чаго Бог пасылае анёлаў? Для абароны. У дадзеным выпадку – жанчын.</p>
<p>Ад братоў прыходзілася чуць такія словы: сам можаш апранаць (лічыць, што гэта неабходна), але не павінен “апранаць” іншых. Цалкам з гэтым прынцыпам згодны, але што ён азначае? А ён азначае і “другі бок медаля”: сам можаш не “апранаць”, але не павінен “распранаць” іншых.</p>
<p>Такім чынам мы падышлі да другога прынцыпу (першы, помнім, разуменне) – добраахвотнасці. Інакш, калі яго няма мы пераўтвараемся ў рэлігійных монстраў і губляем галоўнае – Бога, а Бог ёсць любоў.</p>
<blockquote><p>Калі ж за ежу засмучаецца брат твой, дык ты ўжо не ў любові ходзіш… (Рым.14:15)</p></blockquote>
<p>Назіраючы за памкненнямі ў сябе і іншых, заўважыў адну рысу: мы імкнёмся ведаць Бога больш і больш. Але часам здараецца так, што наша пазнанне Бога значна вырасла, а наш хрысціянскі характар, наша духоўная асоба толькі трошкі. Вынікам такіх перакосаў з’яўляюцца, як адзначалася, духоўныя монстры. Часам чытаеш у інтэрнэце каментарыі асобных хрысціян, і там такое глыбокае веданне Бібліі бачна, але бачна і пагарда да іншых, знявага і г.д. І тут людзі ўпускаюць Ісуса, таму што Ён не там; Ён &#8211; у нашых адносінах да Бога, і ў нашых адносінах адзін да аднаго.</p>
<p>Апостал Павел меў такія адкрыцці, што яму нават было дадзена джала ў плоць, каб не заганарыўся. Але, з другога боку, ён мог сказаць:</p>
<blockquote><p>І ўжо не я жыву, а жыве ўва мне Хрыстос (Гал.2:20)</p></blockquote>
<p>Іншымі словамі, у апостала Паўла быў баланс паміж пазнаннем Бога і яго асобай, як хрысціяніна.</p>
<p>Упусціць Ісуса мы можам і тады, калі мы не там звярнулі ў сваім жыцці. Гэта можа быць прынятае намі рашэнне, або, наадварот, непрынятае. І, магчыма, мы ідзем з Ісусам паралельнымі шляхамі, але мы ўжо не бачым Яго. Мы не перастаём быць хрысціянамі, Бог не перастае нас любіць, але той блізкасці з Богам, якая была, больш няма. Вось чаму так шмат хрысціян губляюцца ў сумненнях: “Чаму я не перажываю той славы, таго агню, які быў раней?”</p>
<p>У нашым хаджэнні за Богам настаюць паваротныя моманты, калі, каб ісці далей за Ісусам, наш неабходна падняцца на ўзровень вышэй, інакш мы страцім Ісуса з поля зроку. Нам неабходна прыняць нейкае рашэнне.</p>
<blockquote><p>Калі выходзіў Ён у дарогу, падбег нехта, упаў перад Ім на калені і спытаўся ў Яго: Настаўнік Добры! што мне рабіць, каб успадкаваць жыццё вечнае? Ісус сказаў яму: што ты называеш Мяне добрым? ніхто не добры, толькі адзін Бог. Ведаеш запаведзі: не чыні пералюбу; не забівай; не крадзь; не сведчы ілжыва; не крыўдзі; шануй бацьку твайго і маці. А ён сказаў Яму ў адказ: Настаўнік! Усё гэта захаваў я з юнацтва майго. Ісус, зірнуўшы на яго, палюбіў яго і сказаў яму: аднаго табе не стае: ідзі, усё, што маеш, прадай і раздай убогім і мець будзеш скарб на нябёсах; і прыходзь, і ідзі следам за Мною, узяўшы крыж. А ён, ад гэтага слова сумеўшыся, адышоў замаркочаны, бо ў яго была вялікая маёмасць (Мк.10:17-22)</p></blockquote>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/584/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>О доброте</title>
		<link>http://god-love.ru/496</link>
		<comments>http://god-love.ru/496#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 09 Dec 2010 08:38:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[добрый самарянин]]></category>
		<category><![CDATA[пророчества]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=496</guid>
		<description><![CDATA[Не знаю как вы, уважаемые читатели, а лично я не однажды ловил себя на мысли, что у неверующего человека есть качества, которых у меня, христианина, не то, чтобы не было, но выражены они были меньше. К примеру, бескорыстие, щедрость, милосердие и… доброта. Многие из вас, если не все, знают причту о добром самарянине. Но он, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F496"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F496&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Не знаю как вы, уважаемые читатели, а лично я не однажды ловил себя на мысли, что у неверующего человека есть качества, которых у меня, христианина, не то, чтобы не было, но выражены они были меньше. К примеру, бескорыстие, щедрость, милосердие и… доброта.</p>
<p>Многие из вас, если не все, знают причту о добром самарянине.</p>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/12/020.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-497" title="020" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/12/020-300x250.jpg" alt="" width="300" height="250" /></a></p>
<p><em><strong>Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний? На это сказал Иисус: некоторый человек шел из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым. По случаю один священник шел тою дорогою и, увидев его, прошел мимо. Также и левит, быв на том месте, подошел, посмотрел и прошел мимо. Самарянин же некто, проезжая, нашел на него и, увидев его, сжалился и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем; а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: позаботься о нем; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе. Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам? Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же (Лук.10:29-37).</strong></em></p>
<p>На эту тему мне попался интересный отрывок из проповеди Якова Кротова «Доброта эгоизма и доброта доброты», который и предлагаю вашему вниманию.<span id="more-496"></span></p>
<p>&#8230;Когда пир, пирушка, застолье противоположны тому пиру с Богом, который есть единственное содержание Царства Небесного? Чем два праздника несовместимы? Тем, что человек обычно празднует то, что подлежит оплакиванию – он свободен от людей. Богач наконец-то может в тишине, в спокойном одиночестве – ну, или с женой, или с детьми – расслабиться. Не нужно больше разбираться с радивыми и нерадивыми управителями, с работниками двенадцатого часа. Да и сыновья – ну их… Экклесиаст всё про наследничков сказал… Как подумаешь, что они сделают с тем, что ты с таким трудом… За неделю всё спустят… Нет, лучше уж так устроиться перед телевизором, с коньячком… Или с такими друзьями, которые прошли испытание временем и которые лучше любого наркотика… И любого наркотика опаснее, потому что создают иллюзию, что ты не эгоист, тогда как ты всего лишь эгоист, умеющий дружить – самая опасная разновидность &#8211; умеющий в житейском море создать плотик с отличной такой компанией, куда посторонним вход воспрещён.</p>
<p>Эгоизм и Бога рисует эгоистом, который умеет дружить. С избранными, конечно. Сто сорок четыре тысячи друзей, а остальные в отдалении шипят на сковородках.</p>
<p>Не таков Бог Библии. Божие богатство, «достояние» («благослови достояние Твое»), &#8211; это не звёзды и не животные, не творения искусства и не роскошные пейзажи на разных планетах, не страны и не научные достижения. Божие богатство – это люди. Богатеть в Бога означает богатеть людьми. Может быть, это понятнее «от противного». Сатану предание изображает коллекционером дущ. Зачем они ему, бездушному? Да затем же, зачем еда голодному, затем же, зачем друзья эгоисту, зачем склад зерна богачу. Чтобы спокойно себя чувствовать. Чтобы насладиться имитацией, коли уж нельзя насладиться подлинным покоем и миром. В чём различие? А в том, что вокруг настоящего богача нет бедняков. Вокруг настоящего рая нет ада. Вокруг Божьего пира нет никого, кто бы жадно глядел на падающие со стола крошки.</p>
<p>Нельзя украсть ничего у того, кто ничего не запирает и всё предлагает другим. Нажил абсолютно добро тот, кто добр абсолютно. Мы все знаем, что есть люди добрые – не обязательно верующие, а есть мы, которые не добры, а только бываем добрые, с натугой, искусственно. Потому что добрый человек не со склада берёт доброту, а лишь (лишь!) не мешает вечной доброте в себе присутствовать и к другим проходить. А мы пытаемся изготавливать доброту, и получается доброта когда более добротная, когда менее, но всегда – искусственная. Настоящая же доброта – Божья, и «богатеть в Бога» означает богатеть не своей добротой, а Божьей – посторониться, её пропуская, и тогда в этой стороночке мы и ощутим Бога, и прислонимся к Нему с облегчением. Мы – его добро, и наше место – в Его житнице, на Его току. Только бы согласиться на это и сказать ему: «Господи, бери меня! Хочешь, молоти, хочешь, на посев, но лучше у Тебя быть зерном среди жерновов, чем у себя – начальником склада. Корми мною, кого хочешь, только меня корми Собой!».  Когда мы так взмолимся, Бог ответит – и через Дух Божий пройдёт к людям, и мы перестанем быть каким-то колобком, который свою доброту выскреб из разных уголов и слепил, а станем тем, кто мы и есть – хлебом Божиим, наполненным силой, лёгким на подъём, но сытным, мягким, но не поддающимся коррупции, разложению и тлению смертному.</p>
<p>Источник: <a href="http://www.svobodanews.ru/content/blog/2240046.html#relatedInfoContainer">Радио Свобода</a>.<br />
<a href="http://god-love.ru/">для жителей г. Крупки</a>. </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/496/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>“Не праводзь нас праз Ярдан”</title>
		<link>http://god-love.ru/436</link>
		<comments>http://god-love.ru/436#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 29 Nov 2010 19:22:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=436</guid>
		<description><![CDATA[(Канспект пропаведзі ад 28.11.2010 у царкве “Мілата Ісуса”. г. Крупки) У аснову пропаведзі я паклаў урывак з кнігі Лікаў – Лікі 32:1-27. Асноўная ідэя пропаведзі – што адбываецца, калі Бог прапаноўвае нам Сваё, а мы выбіраем – сваё. Адразу заўважу, што гэта не тычыцца грэху. Да якіх жа вынікаў гэта прыводзіць? У гэтым урыўку расказваецца [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F436"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F436&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/image002.jpg"><img class="alignleft size-thumbnail wp-image-437" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/image002-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" /></a></p>
<p>(Канспект пропаведзі ад 28.11.2010 у царкве “Мілата Ісуса”.<a href="http://god-love.ru/"> г. Крупки</a>)</p>
<p>У аснову пропаведзі я паклаў урывак з кнігі Лікаў – Лікі 32:1-27. Асноўная ідэя пропаведзі – што адбываецца, калі Бог прапаноўвае нам Сваё, а мы выбіраем – сваё.</p>
<p>Адразу заўважу, што гэта не тычыцца грэху. Да якіх жа вынікаў гэта прыводзіць?<span id="more-436"></span></p>
<p>У гэтым урыўку расказваецца пра тое, як сыны Гадавыя і сыны Рувімавыя, яшчэ калі Божы народ не перайшоў Ярдан, папрасілі Майсея выдзеліць ім удзелы на другім беразе Ярдана ад зямлі запаветнай. Неабходна зазначыць, што ў Божым плане іхнія надзелы былі ў зямлі абяцанай.</p>
<p>Гэты уравак дае нам, вернікам, некалькі ўрокаў.</p>
<p>Урок першы. Па якой прычыне сыны Гадавыя і сыны Рувімавыя вырашылі адступіць ад Божага плана? Адказ – у першым вершы:</p>
<blockquote><p>У сыноў Рувімавых і ў сыноў Гадавых статкаў было вельмі многа;… (Лікі 32:1)</p></blockquote>
<p>Першы ўрок заключаецца ў тым, што адступаць ад Божага плана нас можа прымушаць нешта матэрыяльнае, калі яго шмат.</p>
<p>Урок другі:</p>
<blockquote><p>…і ўбачылі яны, што зямля Язэр і зямля Галаад ёсць месца прыдатнае статкам (Лікі 32:1)</p></blockquote>
<p>Мы часам можам думаць, ацэньваючы што-небудзь сваім розумам, што выбранае намі – лепшае за тое, што выбраў Бог. Помнім, што падобная праблема была ў Лота. І якім быў вынік выбару Лота?</p>
<blockquote><p>Бо гэты праведнік, жывучы сярод іх, кожны дзень мучыўся ў справядлівай душы, бачачы і чуючы справы беззаконныя (2 Пятра 2:8)</p></blockquote>
<p>Урок трэці – спроба маніпуляцый Богам і людзьмі: сыны Гадавыя і сыны Рувімавыя імкнуліся даказаць Майсею, што зямля, якую яны пажадалі не абы што, а</p>
<blockquote><p>Зямля, якую Гасподзь пабіў перад супольствам Ізраілевым… (Лікі 32:4)</p></blockquote>
<p>Урок чацвёрты ўтрымліваецца ў 17 вершы:</p>
<blockquote><p>… а самыя мы першыя ўзброімся і пойдзем перад сынамі Ізраілевымі, пакуль не прывядзём іх у мясціны іхнія; а дзеці нашыя няхай застануцца ва ўмацаваных гарадах дзеля бяспекі ад жыхароў зямлі</p></blockquote>
<p>Хацелася б закрануць вельмі важную праблему: калі служыцелі “разрываюцца” паміж сям’ёй і служэннем. Наш урывак паказвае, што ў Божым дасканалым плане гэтай сітуацыя ўвогуле не павінна было быць. Калі служыцель “разрываецца” – адна са сфер яго жыцця пабудавана не на Божай мудрасці. На маю думку, шчырае служэнне Богу не можа разваліць сям’ю, як часам некаторыя вучаць. Хаця пэўныя шурпатасці і магчымыя, але мы можам быць упэўненыя, што Бог нас “падстрахуе”. Сем’і служыцеляў развальвае грэх (прыклад – праблемы ў сям’і Бені Хіна).</p>
<p>Але ўсё ж Слова Божае выяўляе для нас прыярытэты:</p>
<blockquote><p>Я вам кажу, браты: час ужо кароткі, так, што тыя, што маюць жонак, хай жывуць, як бы не мелі (1 Кар. 7:29)</p></blockquote>
<p>Але выбар сыноў Гадавых і сыноў Рувімавых стварыў праблемы не толькі ім адным. У 33 раздзеле кнігі Лікаў Гасподзь сказаў Майсею:</p>
<blockquote><p>Абвясці сынам Ізраілевым і скажы ім: калі пяройдзеце праз Ярдан у зямлю Ханаанскую, дык праганіце ад сябе усіх жыхароў зямлі (Лікі 33:51,52)</p></blockquote>
<p>Далей. У кнізе Ісуса Навава расказваецца, як пасля заваявання абяцанай зямлі Ісус Наваў адпусціў сыноў Гадавых і сыноў Рувімавых у іх надзелы (Нав.22). А ў 23 раздзеле расказваецца, як Ісус Наваў пры канцы свайго жыцця дае наказы народу Божаму, і ў 12 вершы гаворыцца, што ў зямлі абяцанай засталіся паганскія народы. Чаму не быў выкананы Божы наказ? Таму што 2,5 племені не жылі на тэрыторыі зямлі абяцанай.</p>
<p>Потым гэтыя рэшткі паганскіх народаў уцягнулі Ізраіль у ідалапаклонства.</p>
<p>Вось такія вынікі аднаго выбару.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/436/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>4</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Почему мы несчастны</title>
		<link>http://god-love.ru/400</link>
		<comments>http://god-love.ru/400#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 15 Nov 2010 18:37:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=400</guid>
		<description><![CDATA[Все люди хотят быть счастливыми. Но, к сожалению, очень многие несчастны. Тогда, почему так получается?&#8230; Я &#8211; Свет, а вы не видите Меня. Я &#8211; Путь, а вы не следуете за Мной. Я &#8211; Истина, а вы не верите Мне. Я &#8211; Жизнь, а вы не ищете Меня. Я &#8211; Учитель, а вы не слушаете [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F400"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F400&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>Все люди хотят быть счастливыми. Но, к сожалению, очень многие несчастны. Тогда, почему так получается?&#8230;</p>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/61bb84e3cc9d.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-401" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/61bb84e3cc9d.jpg" alt="" width="500" height="389" /></a><br />
Я &#8211; Свет, а вы не видите Меня.</p>
<p>Я &#8211; Путь, а вы не следуете за Мной.</p>
<p>Я &#8211; Истина, а вы не верите Мне.</p>
<p>Я &#8211; Жизнь, а вы не ищете Меня.</p>
<p>Я &#8211; Учитель, а вы не слушаете Меня.</p>
<p>Я &#8211; Господь, а вы не повинуетесь Мне.</p>
<p>Я &#8211; ваш Бог, а вы не молитесь Мне.</p>
<p>Я &#8211; ваш лучший друг, а вы не любите Меня.</p>
<p>Если вы несчастны, то не вините Меня.<br />
<a href="http://god-love.ru/">г. Крупки</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/400/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Под гнетом срочных дел.</title>
		<link>http://god-love.ru/369</link>
		<comments>http://god-love.ru/369#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Nov 2010 13:52:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Blagodat</dc:creator>
				<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[Церковь "Благодать Иисуса"]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=369</guid>
		<description><![CDATA[Под гнетом срочных дел. Мечтали ли вы когда-нибудь о 30-часовом дне? Дополнительное время сняло бы тяжелое напряжение, под которым мы живем. Наша жизнь оставляет большой отпечаток неоконченных дел. Неотвеченные письма, недописанные статьи и непрочитанные книги,- эти мысли преследуют нас, если мы только на мгновение остановимся, что подвести итог, нам очень нужно облегчение. Смог бы 30 [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F369"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F369&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p>     Под гнетом срочных дел.<br />
Мечтали ли вы когда-нибудь о 30-часовом дне? Дополнительное время сняло бы тяжелое напряжение, под которым мы живем. Наша жизнь оставляет большой отпечаток неоконченных дел. Неотвеченные письма, недописанные статьи и непрочитанные книги,- эти мысли преследуют нас, если мы только на мгновение остановимся, что подвести итог, нам очень нужно облегчение.<br />
   Смог бы 30 – часовой день решить эту проблему? Не пришло бы ли вскоре разочарование, что и при 24-часовом дне? Ведь работе матери не видно конца, так же, как работе студента, учителя, пастора или кого-либо другого.  Дополнительное время нам вряд ли поможет. Чем больше у нас детей  и чем старше они становятся,  тем больше они требуют времени. С умножением профессионального и церковного опыта усложняются наши задачи, и увеличивается наша ответственность. Так что, работая больше, мы находим в работе меньше удовольствия.<br />
Так что значит, перепутанные приоритеты….?<br />
Вдумавшись в происходящее, мы осознаем, что причина этого положения, в котором мы находимся, она заключается не только в недостатке времени; истоки его глубже.<br />
в самом деле, мы сталкиваемся с проблемой приоритета.  Кажется, что тяжелый труд никому не вредит. Мы все знаем, что это такое &#8211; долго работать с неослабевающим напряжением, полностью отдавшись выполнению важного дела. Охватывающая нас усталость заменяется чувством выполненного долга и удовлетворения. Если взглянуть на зад прожитые месяцы и годы и вспомнить о множестве начатых и не законченных дел, то охватывает чувство обременения.<br />
Чувства пришли не, потому что тяжко работали, а потому что понимаем, что мы что-то важное упустили. Мы начинаем понимать, что мы выполнили то, что следовало выполнить в первую очередь и наоборот: сделали то  чего вовсе не нужно было делать.<br />
Я услышал от умудренного человека: «самая большая опасность заключается в том, что мы позволяем срочным делам отвлекать нас от выполнения важных». Ведь это и есть правда. И оно вновь и вновь звучит в моем сердце упреком, заставляя постоянно возвращаться к сложной проблеме: что же важнее, и какие дела следует выполнять в первую очередь?<br />
Мы постоянно будем стоять перед проблемой различения срочного и важного.  Дело в том, что важное в редких случаях требует немедленного и исполнения, сегодня или на этой неделе.<br />
Прибавление нескольких добавочных часов к молитве и к изучению Библии, посещение друга еще не пришедшего к Христу, или в углубление в важную книгу &#8211; все это может подождать.  А вот срочные дела требуют немедленного исполнения. Бесконечные требования напрягают каждый час каждого дня.<br />
Сейчас нельзя сказать: «мой дом &#8211; моя крепость», ибо мы не в состоянии укрыться в нем от срочных дел: повелительные звонки проникают сквозь стены дома, призывая нас к срочному исполнению.<br />
На первый взгляд эти требования кажутся важными и неизбежными, и они поглощают всю нашу энергию. И лишь со временем понимаем их значимость и обманчивость к первоочередности. С чувством потери мы осознаем, что ради исполнения неотложных дел мы отложили осуществление важных.<br />
Мы стали рабами, придавленными гнетом срочных дел.<br />
<a href="http://god-love.ru/">Крупки для Христа.<br />
</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/369/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дзень Рэфармацыі</title>
		<link>http://god-love.ru/338</link>
		<comments>http://god-love.ru/338#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Nov 2010 18:43:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Aliaksandr</dc:creator>
				<category><![CDATA[История]]></category>
		<category><![CDATA[проповеди]]></category>
		<category><![CDATA[реформация]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://god-love.ru/?p=338</guid>
		<description><![CDATA[(Канспект вячэрняй пропаведзі 31 кастрычніка ў Царкве хрысціян веры евангельскай г.Крупкі “Мілата Ісуса”) 31 кастрычніка 1517 года стала знамянальнай падзеяй у гісторыі хрысціянскай Царквы – менавіта ў гэты дзень Марцін Лютэр прыбіў свае знакамітыя 95 тэзісаў супраць індульгенцыяў да брамы замкавага храма ў Вітэнбергу. Так пачыналася Рэфармацыя: у невялікім саксонскім горадзе малавядомым манахам, прафесарам мясцовага [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="tweetmeme_button" style="float: right; margin-left: 10px;">
			<a href="http://api.tweetmeme.com/share?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F338"><br />
				<img src="http://api.tweetmeme.com/imagebutton.gif?url=http%3A%2F%2Fgod-love.ru%2F338&amp;style=normal" height="61" width="50" /><br />
			</a>
		</div>
<p><a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/6a00d83454a03269e20133f078981f970b-320pi.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-339" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/6a00d83454a03269e20133f078981f970b-320pi.jpg" alt="" width="240" height="320" /></a>(Канспект вячэрняй пропаведзі 31 кастрычніка ў Царкве хрысціян веры евангельскай г.Крупкі “Мілата Ісуса”)</p>
<p>31 кастрычніка 1517 года стала знамянальнай падзеяй у гісторыі хрысціянскай Царквы – менавіта ў гэты дзень Марцін Лютэр прыбіў свае знакамітыя 95 тэзісаў супраць індульгенцыяў да брамы замкавага храма ў Вітэнбергу. Так пачыналася Рэфармацыя: у невялікім саксонскім горадзе малавядомым манахам, прафесарам мясцовага ўніверсітэта. Вынікам Рэфармацыі стала нараджэнне трэцяй, акрамя праваслаўя і каталіцызму, галіны хрысціянства – пратэстантызму. Нам, евангельскім хрысціянам неабходна помніць гэту дату, як і спадчыну Марціна Лютэра, якую, дарэчы, можна абагульніць трыма прынцыпамі.<span id="more-338"></span></p>
<blockquote><p>Sola gratia – толькі мілата</p></blockquote>
<p>Атрымліваючы апраўданне дарам, паводле мілаты Ягонай, адкупленнем у Ісусе Хрысце (Рым.3:24).</p>
<p>Гэта ісціна Евангелля мела вялікае значэнне ў часы Лютэра, таму што многія імкнуліся апраўдацца перад Богам не так, як устанавіў Ён Сам: пілігрымкамі, пакланенню мошчам, знясільваючымі пастамі. Не менш актуальная яна і сёння, таму што веруючы чалавек, саграшаючы, часам імкнецца заслужыць дараванне сваіх правінаў ад Госпада, чым толькі аддаляе сябе ад Бога.</p>
<blockquote><p>Sola fides – толькі вера</p></blockquote>
<p>Але сёння, незалежна ад закону, з’явілася праведнасць Божая, пра якую сведчаць закон і прарокі, праведнасць Божая праз веру ў Ісуса Хрыста ва ўсіх і на ўсіх вернікаў… Бо мы прызнаём, што чалавек апраўдваецца вераю, незалежна ад дзеяў закону (Рым.3:21,22,28)</p>
<p>Гэтыя словы Свяшчэннага Пісання кажуць, што ўсе астатнія спробы чалавека, акрамя веры, апраўдацца перад Госпадам асуджаны Ім.</p>
<blockquote><p>Sola Scriptura – толькі Свяшчэннае Пісанне</p></blockquote>
<p>Ибо мы не повреждаем слова Божия, как многие, но проповедуем искренно, как от Бога, пред Богом, во Христе (2Кор.2:17). Прывёў урывак з рускага перакладу Бібліі, паколькі беларускі крыху адрозніваецца, а маю думку лепей перадае рускае слова “повреждаем”.</p>
<p>Чытаючы прарокаў сённяшняга дня, заўважыў цікавую дэталь: усе, каго я чытаў, вызначаюць корань сённяшніх праблем Царквы, ці праблем, якія маюць адбыцца ў будучыні, у адступленні народа Божага ад Слова.<a href="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/protestants-250x300.jpg"><img class="alignright size-full wp-image-340" src="http://god-love.ru/wp-content/uploads/2010/11/protestants-250x300.jpg" alt="" width="250" height="300" /></a></p>
<p>У часы Лютэра праблема заключалася ў тым, што функцыі Слова бралі на сябе паданне, папскія булы і г.д. Іншымі словамі, Біблія згубіла свой абсалютны аўтарытэт. Здаецца, Пратэстанцкая царква нарадзілася на ісціне абсалютнага аўтарытэту Слова Божага і не павінна мець у гэтым плане праблем. Але аднаполыя “шлюбы”, жаночае святарства кажуць нам адваротнае.</p>
<p>Па-другое, галоўная праблема пратэстанцкіх цэркваў не ў адмаўленні абсалютнага аўтарытэту Бібліі. Не, большасць прызнае за ёй гэты аўтарытэт. Галоўная ж, на мой погляд, праблема ў тым, што “многие повреждают” Слова Божае сваімі тлумачэннямі і каментарыямі.</p>
<p>Усё гэта дае мне падставы сцвярджаць, што спадчына Марціна Лютэра мае вялікую актуальнасць і сёння.</p>
<p>Са святам вас, верныя!<br />
<a href="http://god-love.ru/">Крупки для Христа!</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://god-love.ru/338/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

